- зволікати
- —————————————————————————————зволіка́тидієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови. 2005.
зволікати
Смотреть что такое "зволікати" в других словарях:
зволікати — [звол іка/тие] а/йу, а/йеиш … Орфоепічний словник української мови
зволікати — 1) (з чим і без додатка повільно робити що н., не поспішати з чимось), тягти, тягнути, затягувати (що, з чим і без додатка), баритися (з чим і без додатка), зволікатися, проволікати (що й без додатка), марудити, м ятися, чухатися 2) див. згрібати … Словник синонімів української мови
зволікати — а/ю, а/єш, недок., зволокти/ і зволочи/ти, лочу/, ло/чиш; мин. ч. зволі/к, локла/, локло/; док. 1) перех. Волочачи, тягнучи, збирати в одне місце. || Збираючи докупи, зосереджувати, зводити в одному місці кого , що небудь. || Збирати з поверхні… … Український тлумачний словник
зволікатися — а/юся, а/єшся, недок., зволокти/ся, лочу/ся, ло/чеишся; мин. ч. зволі/кся, локла/ся, локло/ся; док., розм. 1) Насилу підводитися, вставати, злазити з чого небудь. 2) тільки недок. Те саме, що зволікати 4). 3) тільки недок. Пас. до … Український тлумачний словник
зволікання — я, с. Дія за знач. зволікати 4), 5) і зволікатися 2) … Український тлумачний словник
позволікати — I а/ю, а/єш, док., перех. Зволокти, зволочити в одне місце все чи багато чого небудь, усіх чи багатьох. II а/ю, а/єш, док., неперех. Зволікати із чимось якийсь, тривалий час … Український тлумачний словник
проволікати — а/ю, а/єш, недок., проволокти/, очу/, о/че/ш, проволочи/ти, лочу/, ло/чиш, док. 1) перех. Повільно тягнучи, переміщати кого , що небудь кудись, повз когось, щось, по поверхні чогось і т. ін. || тільки док. Волокти якийсь час. 2) перех. і неперех … Український тлумачний словник
вижидати — а/ю, а/єш, недок., ви/ждати, ду, деш, док. 1) перех. Чекати кого, що небудь. 2) неперех. Чекаючи слушного моменту, зволікати з виконанням дії, вичікувати … Український тлумачний словник
воловодити — джу, диш, недок., перех., розм. Довго вирішувати яку небудь справу; зволікати … Український тлумачний словник
гузувати — у/ю, у/єш, недок., діал. Зволікати … Український тлумачний словник
